Для Вас, батьки

Онлайн-платформи для ветеранів та їхніх рідних

https://ukrveteran.ck.gov.ua

https://t.me/ukrveteran_ck

Як підтримати дитину під час війни?


Дитяча психіка - найвразливіша. Діти добре відчувають будь-які зміни в поведінці своїх батьків. Отже, пропонуємо кілька порад щодо підтримки дітей у цей складний для нас час.

  • Демонструйте спокій та надійність. Пояснюйте дітям кожен крок та план дій.
  • Наголосіть на тому, що ви робите все, щоб їх захистити, і зараз дуже важливо слухати, що ви говорите.
  • Спробуйте відволікти дитину її улюбленими справами. Говоріть про побутові речі, читайте вголос, малюйте.
  • Разом практикуйте «квадратне дихання»: вдих - затримка дихання - видих - затримка дихання. Це допоможе дитині опанувати себе.
  • Не нехтуйте тактильними засобами спілкування (обійми, поцілунки), адже у будь-якій тривозі завжди задіяне тіло.
  • Будьте поруч.

ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ БЕЗПЕКУ ДІТЕЙ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Інтернет - цікавий і корисний засіб навчання, відпочинку, спілкування з друзями. Водночас світова комп'ютерна мережа містить багато небезпек для психічного та фізичного здоров'я користувачів.

Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет.

ü розміщуйте комп'ютери з Internet-з'єднанням поза межами кімнати вашої дитини;

  • поговоріть з дітьми про друзів, з якими вони спілкуються в онлайні, довідайтесь, як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;
  • цікавтесь, які веб сайти відвідують діти та з ким спілкуються;
  • вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет;
  • наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без вашого відома;
  • навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;
  • контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);
  • цікавтесь, чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;
  • навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в онлайні;
  • переконайтеся, що діти консультуються з Вами щодо будь-яких фінансових операцій, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;
  • інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;
  • розмовляйте зі своєю дитиною як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.

Відповідальне батьківство

З метою виконання Плану реалізації правопросвітницької  кампанії "Відповідальне батьківство" загальнонаціонального правопросвітницького проекту "Я маю право!" пропонуємо Вам переглянути інформаційні матеріали: "Аліменти","ВІдповідальне батьківство", "Виїзд за кордон", "Податкова знижка". Інформаційні та методичні матеріали, необхідні для реалізації кампанії, розміщені за посиланням: https://goo.gl/M8b8Jf


Інформація про реєстрацію дітей

Інформація про реєстрацію дітей

З метою забезпечення здобуття дітьми дошкільної та загальної середньої освіти визначено механізм ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, відповідно до Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 №684.

Ведення обліку організовується шляхом створення та постійного оновлення реєстру даних про дітей. Даний реєстр формується на підставі відомостей про кількість дітей в закладах дошкільної та загальної середньої освіти міста, даних з інших реєстрів або баз даних, в тому числі з реєстру територіальної громади, який формується відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру».

Для внесення даних до реєстру територіальної громади необхідно звернутись в Центр надання адміністративних послуг Уманської міської ради (далі - ЦНАП) за адресою: вул. Горького, 32/6, м. Умань.

Особа, яка досягла 14-ти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Місцем проживання фізичної особи віком від 10 до 14 років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування.

У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами, місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Що стосується реєстрації місця проживання новонароджених дітей, то батькам, щоб виконати цю формальність, дається три місяці з дня народження дитини (пункт 5 Правил реєстрації місця проживання).

Для реєстрації місця проживання дитини необхідно подати:

1) заяву про реєстрацію малолітньої дитини;

2) свідоцтво про народження дитини;

3) паспорт матері;

4) паспорт батька (якщо розлучені - рішення суду, де вказано з ким з батьків залишається дитина, одинока мати - витяг з ВДРАЦС та ін.);

5) правовий документ на житло (договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право власності та ін..);

6) квитанція про сплату адміністративного збору.

Якщо один з батьків зареєстрований за іншою адресою, надає письмову згоду в присутності адміністратора у ЦНАП.

НЕ ДОПУСКАЙМО НАСИЛЬСТВА У СІМ'Ї! 

Насильство в сім'ї

Що ми зазвичай розуміємо під насильством? Найчастіше тільки фізичне насильство ми вважаємо насильством. Нам складно припустити, як часто ми самі демонструємо насильство або стаємо жертвами.

Виявляється, насильство - це ще й:

  • погроза нанесення собі або іншому тілесних ушкоджень;
  • невиразні погрози, наприклад, «ти в мене дограєшся!»;
  • погрози піти, забрати дітей, не давати грошей, подати на розлучення, розповісти про щось;
  • заподіяння шкоди домашнім тваринам (щоб помститися комусь);
  • ламання та знищення особистих речей;
  • використання брутальних слів, лайка;
  • приниження, образи, постійне підкреслення недоліків;
  • контроль, обмеження в спілкуванні, стеження;
  • заборона лягати спати, або насильне позбавлення сну;
  • звинувачування в усіх проблемах;
  • критика думок, почуттів, дій;
  • поводження із ним/нею як із прислугою;
  • ігнорування.

Насильством щодо дітей слід вважати:

  • Нехтування дитиною;
  • Нехтування обов'язків стосовно дитини;
  • Відсутність у сім'ї доброзичливої атмосфери;
  • Недостатнє забезпечення дитини наглядом та опікою;
  • Втягування дитини в з'ясування стосунків між батьками та використання її з метою шантажу;
  • Недостатнє задоволення дитини в їжі, одязі, освіті, медичній допомозі, за умови, що батьки матеріально спроможні зробити це;
  • Вживання алкоголю до втрати самоконтролю;
  • Нездатність забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, прихильність.

Не складно помітити, що все це не рідкість у наших сім'ях. Ми не розглядаємо це як щось особливе. Так поводилися наші батьки, батьки їхніх батьків. Така поведінка стала для нас звичною. І часто ми просто не замислюємось над тим, як це може вплинути на нас самих і наших дітей. Коли виникає конфлікт, дорослі часто так захоплюються ним, що думають тільки про те, як відстояти свою позицію. Їм однаково, що відбувається в навколишньому світі. Діти, безумовно, не можуть бути сторонніми спостерігачами.

Чи знаєте ви, що:

Діти бачать, чують та пам'ятають більше, ніж думають дорослі. Нам здається, що дитина в цю хвилину не бере участі в конфлікті (захоплена грою, дивиться телевізор, перебуває в іншій кімнаті). Але насправді діти завжди знають коли батьки сваряться. · Діти різного віку по-різному реагують, але на всіх дітей, навіть на немовлят, впливає домашнє насильство. Будь-яке домашнє насильство, незалежно від того спрямоване воно безпосередньо на дитину чи іншого члена сім'ї, травмує дитину!

Як діти реагують на насильство в сім'ї:

Діти зазнають почуття провини, сорому й страху, так, ніби вони відповідальні за насильство, яке їм доводиться спостерігати. Діти відчувають сум. Діти відчувають гнів, тому що вони не спроможні змінити те, що відбувається в сім'ї.

Як ці переживання відбиваються на поведінці дітей?

Вони можуть:

Реагувати надто агресивно;

Не визнавати авторитетів;

Бути пасивними чи пригніченими;

Мати вигляд заляканих;

Скаржитися на головний біль, постійне відчуття втоми, сонливість тощо.

Пам'ятайте! В сім'ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе й до оточення, як впоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.

Які уроки може отримати дитина, що стикається з домашнім насильством?

Діти, що були свідками насильства в сім'ї, засвоюють:

  • Насильство - це засіб розв'язання конфліктів або отримання бажаного. Цю навичку вони переносять спочатку в дитячий садок і школу, потім у дружні й близькі стосунки, а потім у свою сім'ю та своїх дітей.
  • Негативні форми поведінки в суспільстві - найвпливовіші. Діти переконуються, що тиск та агресія призводять до бажаного результату, і не шукають інших способів взаємодії з іншими людьми. Вони не знають про те, що можна домогтися бажаного, не обмежуючи прав іншого.
  • Довіряти людям, особливо дорослим - небезпечно. У своїх сім'ях діти не мають прикладу позитивних стосунків. Тому їм складно встановити близькі стосунки з іншими людьми. Вони не спроможні розуміти почуття інших людей.
  • Свої почуття й потреби не можна виявляти відкрито. Дитина не може виявити свої справжні стосунки в сім'ї, тому що до неї просто нікому немає діла, або за цим настане покарання. Врешті-решт вона втрачає цю навичку - виявляти свої справжні почуття.

Дієві негативні почуття - вони привертають увагу, піднімають авторитет - тому тільки їх і варто проявляти. В результаті дитина: ·або приховує свої почуття в сім'ї, знаходячи їм вихід на вулиці, в школі; · або керується принципом - мовчи, терпи й принижуйся. У сім'ях, де в стосунках з дітьми переважають контроль, нехтування дитячими проблемами, тиск, приниження один одного, дитина може вирости агресивною або «забитою», такою, яка не вміє постояти за себе. Тому ми повинні частіше думати про те, кого ми хочемо виховати. Ми весь час маємо пам'ятати, що дитина - це наше дзеркало.

Коли дитина стала свідком проявів насильства в сім'ї

  • Допоможіть дитині поділитися своїми почуттями з кимось із дорослих. Дуже важливо, щоб це була людина, якій дитина довіряє. Якщо дитині буде з ким поговорити, її страхи та почуття самотності зменшаться. Слід обов'язково вислухати дитину до кінця, не перебиваючи та не оцінюючи її. Необхідно дати їй можливість просто висловити те, що накопилося в душі. Дуже важливо, щоб дитина зрозуміла, що розповідь про болісні почуття полегшує біль.
  • Обговоріть з дитиною ситуацію, що склалася, її причини, можливі наслідки.
  • Іноді діти вважають себе винними в тому, що сталося між батьками. Допоможіть дитині зрозуміти: у тому, наприклад, що батьки сваряться, немає її провини.
  • Якщо ви відчуваєте, що не в змозі допомогти дитині, зверніться до психолога. Пам'ятайте!

По-справжньому допомогти дитині ви зможете тоді, коли допоможете собі. Припинити домашнє насильство можна, навчившись поважати іншу думку, інші індивідуальні особливості, інший стиль поведінки. Це тільки деякі поради. Спробуйте скористатися ними або знаходьте свої. Не впадайте в розпач, коли щось не виходить. З часом у вас буде виходити краще і краще. Все у ваших руках. Від вас залежить, чи залишиться все як було, чи зміниться на краще.

Примірний перелік організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства

Діти завжди були і залишаються найдорожчою цінністю, гордістю і надією держави. Турбота про підростаюче покоління, реалізація прав і свобод дитини - святий обов'язок батьків, школи, широкої громадськості. Але міцна родина завжди є основним фундаментом у вихованні дітей, а батьки є природними вихователями. Згідно Конвенції ООН про права дитини,...

Створено за допомогою Webnode
Створіть власний вебсайт безкоштовно! Цей сайт створено з допомогою Webnode. Створіть свій власний сайт безкоштовно вже сьогодні! Розпочати